Кременчуцька міська громадська організація “Громадський контроль та допомога”

            вул. Жовтнева, 57/3, м. Кременчук, Полтавська обл., Україна, 39600, тел. 050-458-80-08, 097-047-90-06

                                 E-mail: gromadaorg@meta.ua;     сторінка в контакті: http://vk.com/gromadaorg
_____________________________________________________________________________________________­­­


                        
Головам НУО, що займаються вирішенням проблематики вірусних гепатитів в Україні                                        
   

                                
                                                                            Відкритий лист.     



          Шановні друзі!  Щиро вітаю Вас з здобуттям прийняття державної програми по боротьбі з вірусними гепатитами в Україні (далі – Програма). Варто зазначити, більшою мірою це заслуга самовідданої праці громадських організацій, що займаються проблематикою ВГ в Україні. Але ми всі розуміємо, що прийняття Програми, це тільки перший крок до подолання проблеми ВГ в нашій державі. Головним важелем у цій справі буде слугувати самосвідомість Українців до добровільного тестування на ВГС, спроможність до лікування останніх, та, обов’язково, рівень зловживань і корупції в медичній сфері, що може унеможливлювати якість втілення в життя будь яких державних програм. Низка громадських організацій, таких як “Ucab”(Київ), “Міжнародний альянс з ВІЛ/Снід”( Київ), “Світло надії” (Полтава), “Стоп гепатит”(Донецьк), “Антивірус”(Київ),”Громадський контроль та допомога”(Кременчук) та решта НУО, що займаються проблематикою ВГ в Україні докладають усіх зусиль задля того, щоб виконання Програми було здійснено належним чином, результатом чого має бути виявлення прихованих носіїв ВГ та створення можливостей у доступі до якісної діагностики та лікування хворих на ВГ. Відомо, що обов’язковим у подоланні будь якої проблеми першочерговим є боротьба з її причиною, а причиною поширення ВГ серед населення слугує несвідомість невиявлених носіїв ВГ щодо проблеми яку вони мають і поширюють. Сьогодні, зосереджуючи увагу на допомозі виявленим хворим, ми програємо боротьбу на лінії фронту поширення ВГ де динаміка розвитку цього вірусу набирає дедалі більших обертів. В зв’язку з цим, варто було б приділити максимум уваги або навіть почати нашу спільну боротьбу з ВГ в рамках Програми саме з локального тестування населення на ВГ та унеможливлення корупції та зловживання в медичній сфері щодо здійснення Програми. А зрештою, варто було б створити єдиний колегіальний орган, який розробив би концепцію реалізації Програми і лобіював її здійснення по всіх регіонах України. Програма рекомендує органам державного самоврядування створити структурні підрозділи задля її виконання, в які б входили і представники НУО, але, нажаль, не у всіх містах України органи місцевого самоврядування готові до прийняття Програми відповідно до цілісного її виконання. В цьому випадку надія на здійснення Програми покладається виключно на місцеві НУО, що займаються проблематикою ВГ. Звичайно, що НУО будучи організаціями неприбутковими, тож залежать від зовнішніх джерел фінансування. Багато у сфері сприяння НУО України надають міжнародні фонди, але звичайно що їх можливості не можуть задовольнити цілісного виконання Програми в загальнодержавному масштабі. В зв’язку з цим, варто було б поєднати допомогу міжнародних фондів та фінансування, що передбачає Програма. На даний момент, в рамках Програми Уряд виділив 33,2 мільйона гривень на лікування хворих на ВГ. Звичайно – це вагомий внесок допомоги останнім, хто не в змозі забезпечити собі лікування. Але враховуючи те, що лікування ВГ це процедура доволі дорога, і курс лікування однієї особи обходиться в середньому близько 100 000 гривень, то ж відповідно, що допомогу можуть отримати приблизно 330 хворих на ВГ. Звичайно ж що навіть одна людина – це достатній мотив задля зосередження зусиль у допомозі для неї. Але всі ми розуміємо, що 330 особи хворих на ВГ – це тільки досить невелика частина виявлених носіїв, що негайно потребують лікування. Отже постає питання, що робити з рештою таких самих людей і як визначити пріоритет кого лікувати першочергово. Зрештою, багато невиявлених носіїв теж знаходяться в критичному стані і більш того, не знаючи про свій статус, вони можуть вести необережний спосіб життя як по відношенню до себе так і по відношенню до оточуючих, чим можуть ускладнювати загальну ситуацію з ВГ. Зрештою Уряд свої висновки щодо ВГ робить виключно зі статистичних даних, які взяті на основі виявлених хворих на ВГ, що стоять на обліку у державних поліклініках та лікарнях, але досвід роботи нашої організації підтверджує те, що більшість виявлених хворих не стають на облік у державних медичних закладах, а віддають перевагу приватним структурам де облік хворих не ведеться. Отже і сума в 33,2 мільйони гривень визначалася на потреб визначених на основі тільки тієї статистики, що подають державні медичні заклади . До того ж ми з Вами, шановні друзі, знаходячись безпосередньо у вирі проблематики ВГ, чітко розуміємо, що серед 10-15 хворих на ВГ, тільки 2-3 людини являються виявленими носіями, тож решта – невиявлені. В зв’язку з цим відповідним має бути рішення, що тільки локальна діагностика населення України на ВГ та створення єдиної бази обліку може наблизити нас до реальної статистики хворих. А від цього – якість обґрунтування фінансового забезпечення Програми та якість обґрунтування державного врегулювання проблеми ВГ в цілому.
   
       В зв’язку з вищевказаним пропоную:

       1. Головам НУО, що займаються проблематикою ВГ підписати спільну заяву до міністерства охорони здоров’я України про диференціацію коштів наданих в рамках Програми. І частину коштів направити на створення системної пропаганди зі спонукання населення України до проходження тестування на ВГ.

      2. Рекомендувати МОЗ України, звернутися до міністерства фінансів з пропозицією розробити спільну концепцію проведення локальної діагностики на ВГ на підприємствах, організаціях, інших установах за рахунок суб’єктів господарювання з компенсацією останнім витрат на діагностику за рахунок зменшення частини податків.

     3. Запропонувати МОЗ України створити спільний єдиний орган з виконання Програми за участю представників НУО, що займаються проблематикою ВГ та представників МОЗ України. З обов’язковим зазначенням створення при комісії наступних комітетів:

    а) комітет пропаганди зі спонукання населення до тестування на ВГ;

   б) комітет єдиної системи обліку хворих на ВГ;

   в) комітет по боротьбі з корупцією, зловживанням та неетичним визначенням пріоритетів у наданні допомоги хворим на ВГ у сфері здійснення Програми (КРК);

   г) комітет по роботі з регіональними представництвами комісії у обласних центрах України;

   д) комітет по контролю за виконанням Програми органами державного самоврядування, обласними державними адміністраціями та виконкомами.

  PS: Щиро сподіваюсь, шановні друзі, що моя ініціатива не буде пустим звуком у просторі, а знайде однодумців у сфері нашої спільної боротьби з подоланням смертельного вірусу під назвою гепатит у нашому суспільстві.

Дякую за увагу!

З повагою,
Щиро Ваш друг і партнер,

Голова КМГО «Громадський контроль та допомога»                  

 Сергій Полюхович