“Згорання” на роботі – цілком реальний психологічний стан, з усіма симптомами. Віднедавна в деяких країнах цей стан почали кваліфікувати, як виробничу травму. Справжнє “згорання” настає після кількох років напруженої роботи, і його не позбудешся після кількох прогулянок лісом.
Перші ознаки захворювання – виснаженість і нездатність сконцентруватися. Далі виникає ефект снігової лавини. Робота через “не можу” втомлює ще більше, з’являється страх, працездатність падає до “нуля”.
То, що ж робити, якщо конче потрібно бути у формі?
Синдром вигорання починається із звичайної втоми, дратівливості, відчуття тривоги. Його складно «відловити» на ранніх стадіях – не підеш же з такими скаргами до лікаря. І дарма: через деякий час ситуація погіршується. Пріоритетна діяльність викликає огиду, людина займається нею через силу, через силу йде на роботу, стає дратівливою, неадекватно реагує, вибухає, і так далі. Остання стадія – повне емоційне виснаження, коли людина зайнята своєю діяльністю на автопілоті, відчужено. Вона вже не бачить у власній роботі аніякого сенсу.
Тому, для покращення свого психологічного стану та запобіганню виникнення синдрому професійного згорання для працівників ВІЛ-сервісних організацій був організований тренінг по профілактиці даного явища.
З 22 по 24 березня 25 учасників тренінгу визначали свій психологічний стан, розбиралися у причинах виникнення такого синдрому, розглядали фази професійного вигорання та займалися діагностикою професійного вигорання.
Важливим етапом у роботі групи було обговорення стресу як основного фактору виникнення професійного вигорання та фаз стресу. Учасники виконували індивідуальну роботу та визначали свої головні стресори та як працювати зі стресовою ситуацією.
Також було пропрацьовано роботу зі своїми емоціями та визначено коло відповідальності. Кожна вправа обговорювалася у групі, робилися висновки та підводилися підсумки.
Основним етапом у роботі виокремили ресурси подолання стресу та вигорання: учасники розвивали навички впевненої поведінки, навички саморегуляції, визначали власні джерела сили (вправа «Визначення циклів енергії»). За допомогою вправи «Моя дистанція у спілкування» учасники визначили особистий простір та обговорили його.
Арт-терапія як одна із психотехнік для підтримання ресурсів викликала в учасників багато позитивних емоцій та переживань. Всі активно прийняли участь у груповій роботі і виклали на папері всі свої переживання та відчуття.
Також одним із важливих факторів зниження професійного вигорання є комунікативна компетентність, що допомагає підвищити професійну ефективність. Тому учасники розвивали навички комунікативної компетентності за допомогою вправ «Мої життєві цілі» та «Цивілізація».
За даними оціночних анкет тренінг пройшов на високому рівні та задовольнив очікування учасників.