Не існує нічого схожого на волонтерство! Коли зранку прокидаєшся з посмішкою на своєму обличчі, і ввечері засинаєш щасливим.
Марк Буоніконті

“Волонтерський рух — це добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має суспільно корисний характер”.
Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”від 21.06.01 №25580111

“Волонтер — фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер”.
Закон України “Про соціальні послуги”
від 19 червня 2003р.

Неможливо уявити сучасне суспільство і волонтерство, відокремлені
одне від одного. Волонтерська діяльність є не лише важливою опорою держави, але й чудовою нагодою отримати цінний досвід кожному, хто бере в ньому участь.

Що ж таке волонтерська робота?

Волонтерством можна назвати будь-яку діяльність, що здійснюється з
користю для інших і не претендує на грошову винагороду. Також можна сказати, що це суспільна ініціатива, добровільна чи громадська діяльність.
Сюди ж належать і групи взаємодопомоги.

Волонтертсво — поняття, мотиви, застосування.

Охарактеризувати волонтерство можна за такими критеріями:

1. Безкорисливість. Добровільна діяльність не оплачується, як трудова зайнятість. Вона здійснюється не з матеріальних мотивів. Якщо на волонтерську роботу й виділяються кошти, то виключно на відшкодування витрат, що виникли в результаті праці. Волонтерство також не замінює трудову діяльність.
2. Добровільність. Волонтерство не є результатом примусу чи ініціативи із зовні. Воно базується виключно на особистій мотивації, вільному виборі і власних прагненнях, тому не може бути насадженим згори.
3. Допомога “іншому”. Волонтерство — це допомога “іншому”. Воно формує усвідомлення громадської солідарності і суспільного блага.
   Сімейна підтримка чи допомога вузькому колу родичів, сусідів і друзів не вважається добровільною діяльністю в зв’язку з недостатньо широким громадським охопленням.
4. Громадське охоплення. Волонтерство реалізується в сфері громадянського суспільства. Таким чином воно стає прозорим для інших громадян і уможливлює активне їх залучення.

Ваш лечащий врач, хорошо осведомленный о методах лечения заболеваний, связанных с ВИЧ/СПИДом будет оказывать вам медицинскую помощь, периодически контролировать результаты анализов крови и следить за вашим общим самочувствием, поэтому очень важно, чтобы отношения между вами складывались хорошо.

Ведите медицинский дневник. Заносите в него информацию обо всех симптомах и побочных эффектах принимаемых вами лекарственных препаратов. Записывайте вопросы, которые вы хотели бы задать своему лечащему врачу во время очередной встречи, назначения врача, включая направления на анализы и рецепты, время сдачи анализов и визитов к врачу.
Регулярно сдавайте анализ крови на содержание CD4-клеток. Риск заболевания некоторыми оппортунистическими инфекциями возрастает, если содержание CD4-клеток падает ниже определенного уровня. Вы можете предотвратить заболевание многими оппортунистическими инфекциями, если предпримете профилактические меры, которые посоветовал вам врач.

Периодически проверяйте свою вирусную нагрузку, чтобы ваш врач вовремя назначил вам противовирусное лечение.
Обсудите с вашим лечащим врачом необходимость проведения вам прививок против широко распространенных инфекций.
Периодически изучайте имеющуюся в вашем распоряжении информацию о медикаментозных методах лечения ВИЧ-инфекции, имея в виду, что она постоянно обновляется. Обсудите полученную информацию и возникшие вопросы с вашим врачом.
Когда лучше начинать лечение и какой схемой терапии – вам рекомендует ваш врач. Взвесьте все «за» и «против». Соглашаться ли – окончательное решение принимать вам.
Регулярно посещайте зубного врача и офтальмолога (специалиста по глазным болезням).

Старайтесь как можно лучше питаться. В пище содержится энергия, которая нужна вашему организму для осуществления жизненных функций и борьбы с инфекцией. Если ваш организм будет сильным и здоровым, вам будет намного легче бороться с инфекционными заболеваниями.

Обсудите с врачом, какие витамины вам лучше принимать. По рекомендации врача старайтесь принимать хотя бы одно мультивитаминное драже в день, а также дополнительные дозы витаминов Е, С, А и цинка. Обсудите с вашим лечащим врачом вопрос о необходимости регулярного приема витамина В12.

Давайте своему телу возможность хорошо отдыхать. Если почувствуете усталость в течение дня, постарайтесь немного поспать.
Умеренные занятия физической культурой помогают снять депрессию и чувство тревоги, избавиться от стресса и расслабиться. Кроме того, они улучшают работу органов пищеварения и дыхания.

Если вы доверяете методам нетрадиционной медицины – попробуйте применить и их. Некоторые ВИЧ-инфицированные люди утверждают, что их самочувствие улучшается после сеансов акупунктуры, массажа или приема лекарственных трав…

Что делать при появлении симптомов ВИЧ-инфекции?

• Сообщите врачу, имеющему опыт работы с ВИЧ –инфицированными, о своей болезни и пройдите у него полный медицинский осмотр, включая осмотр полости рта и кожи, анализы крови, анализы функций печени и неврологические тесты.

По рекомендации врача сдавайте необходимые анализы.

• Сдайте анализ на абсолютное и относительное количество в крови CD4-клеток и CD8-клеток и на вирусную нагрузку (результаты этого анализа в последующем будут служить точкой отсчета);
• Сдайте анализ на антитела к вирусу гепатита В и С. Если результаты окажутся отрицательными, спросите врача о возможности вакцинации против гепатита В.
• Сдайте анализ на туберкулез (туберкулиновую пробу). В случае выявления туберкулеза врач назначит вам курс лечения.
• Проверьте зрение.
• Проверьте полость рта, залечите больные зубы и десны. Регулярно посещайте зубного врача в целях профилактики гингивита (воспаления десен) и периодонтита (болезнь десен). По возможности проверяйтесь у стоматолога и санируйте полость рта по крайней мере один раз в шесть месяцев.
• Рассмотрите предлагаемую врачом возможность дополнительного приема витаминов и минералов.
• По крайней мере один раз в шесть месяцев проходите осмотр у гинеколога, включая мазок слизистой влагалища, с целью своевременного выявления дисплазии и рака шейки матки, воспаления тазовых органов, вагинального кандидоза, а также заболеваний, передающихся половым путем, таких как хламидиоз и гонорея.
• Сдайте мазок слизистой прямой кишки, особенно если вы находитесь в группе риска по остроконечным кондиломам или перенесли это заболевание в прошлом.
• Установите причину потери веса и пройдите необходимое лечение. Рассмотрите возможность прохождения курса диетического и лечебного питания; по рекомендации врача попробуйте принимать средства для стимулирования аппетита.

Медикаментозное лечение ВИЧ-инфекции

Поскольку ВИЧ принадлежит к семейству вирусов, которые называются ретровирусы, лекарственные препараты, предназначенные для лечения ВИЧ-инфекции, называют противоретровирусными, или антиретровирусными или просто противовирусными препаратами.

Противовирусные препараты вмешиваются в жизненный цикл ВИЧ, замедляя или останавливая биохимические процессы, с помощью которых происходит размножение вируса. Когда нападение на CD4-клетки осуществляется меньшим числом вирусов, количество этих клеток может возрасти. В период, когда вы принимаете противовирусные препараты, врач, как правило, рекомендует проверять количество CD4-клеток и вирусную нагрузку 1 раз в три-шесть месяцев.

Лучшее свидетельство эффективной терапии – улучшение качества жизни, исчезновение симптомов заболевания. Кроме того, в качестве контроля используют оценку количество CD4-клеток и вирусная нагрузки. Врач более точно определит, в связи с чем у вас изменились показатели CD4 и вирусной нагрузки, поскольку могут действовать и другие причины.

Наибольшего эффекта можно добиться, принимая лекарства в точном соответствии с указаниями врача. Это называется соблюдение медикаментозного режима. У многих людей, живущих с ВИЧ/СПИД, возникают проблемы в этой области: они попросту забывают принимать таблетки по нескольку раз в день. Кроме того, одни лекарства надо принимать до еды, а другие после еды. Прежде чем начать курс комплексной терапии, вам нужно тщательно продумать: что, когда и в каких количествах вы будете принимать, и что можно сделать, чтобы не пропускать прием лекарств.

Выбор эффективных сочетаний лекарственных препаратов – очень сложное дело. Некоторые лекарства нельзя принимать одновременно с другими, потому что они имеют одни и те же побочные эффекты.

Одновременный прием нескольких противовирусных лекарств повышает вероятность развития побочных явлений. «Правильное» сочетание зависит от того, какие лекарства вы уже принимали, какие побочные эффекты могут возникнуть в результате приема именно этих лекарств и их сочетания, насколько вы готовы соблюдать указания врача относительно дозировок и времени приема лекарств, какие другие инфекционные заболевания вы перенесли, а также от общего состояния вашего здоровья.

25 серпня 2010 р. соціальні працівники БФ «Інсайт» здійснили експертний візит у ОГО «Діалог», яка надіслала запит на ресурсний центр з проханням подивитися роботу аут річ працівників та проконсультувати їх стосовно роботи.

Наші експерти вийшли на маршрути разом із працівниками і проаналізували переваги та недоліки у роботі. Були складені рекомендації, які стосувалися покращення якості роботи та надіслані до ОГО «Діалог».

Аутріч працівники планують пройти навчання на тренінгу «Аутріч робота серед СІН», який відбудеться 22 – 24 вересня на базі МІРЦ.

16 серпня 2010 р. відбувся внутрішній тренінг для працівників БФ «Інсайт» на тему «Конфлікти». Дана тематика завжди є актуальною, оскільки робота в колективі часто супроводжується певними труднощами та непорозуміннями. Учасники тренінгу досить непогано ознайомлені з тематикою, правильно визначили термінологію та протікання конфлікту.

Присутні працювали у мікрогрупах, де визначали ознаки конфлікту на рівні поведінки, емоцій та діалогу. Також були окреслені позитивні та негативні сторони конфлікту.

Учасники мали змогу на прикладі рольової гри розіграти конфліктні ситуації та знайти вихід із ситуації. Обговорення сприяло кращому розумінню вчинків тієї чи іншої групи.

На закінчення тренінгу визначили важливі моменти:

• Як вирішувати конфлікт;
• Структуру конфлікту;
• Слід бути об’єктивним, неупередженим;
• Самоаналіз;
• Не завжди слід включати емоції;
• Інтуїція;
• Самоконтроль.

Даний тренінг дав змогу передивитися своє ставлення до різних ситуацій і покращити відносини із тими, з ким виникають конфлікти.

Казалось бы, что может быть лучше после утомительного трудового дня, чем горячая ванна и бокал холодного вина. Но не все так просто. Поговорим о ванных и винных правилах?

Во-первых, алкоголь и банные процедуры несовместимы. Во-вторых, вода должна быть теплой, а не обжигающей. В-третьих, ванна без добавления специальных средств не приносит никакой пользы.

Отец медицины Гиппократ утверждал, что ванна – это не только удовольствие, но и укрепление здоровья. Правда, для этого ее нужно правильно готовить и принимать. Например, знаешь ли ты, что оптимальная температура воды – 34-37º? Именно такая ванна расслабляет мышцы, снимает нервное напряжение и даже избавляет от головной боли. Но нежиться в ней нужно не дольше 20 минут, иначе могут возникнуть проблемы с кровообращением. Если любишь ванну погорячее или просто хочешь согреться, смело увеличивай температуру воды до 40º, но помни: максимальная продолжительность процедуры в этом случае – 10 минут. При этом шея и область сердца должны оставаться над водой. Если пролежишь дольше, рискуешь вместо расслабления получить усталость, да и давление может подскочить.

Перед принятием ванны хорошенько вымойся под душем и сделай легкий пилинг. Так ты уберешь защитную жировую пленку, и полезные вещества (масла, морская соль, пена), добавленные в воду, без труда проникнут в кожу. Кстати, ты сильно им поможешь, если во время принятия ванны будешь массировать тело губкой. Не забывай, что теплая вода сушит кожу, поэтому не стоит плескаться в ней каждый день. Отмокать можно не чаще чем раз в 2-3 дня. И помни: ванны не стоит принимать на полный желудок, а спиртные напитки до и во время процедуры строжайше запрещены.

Соль – для гладкости

Если в этом году тебе не удалось отдохнуть на море, не расстраивайся. Добавь несколько ложек морской соли в теплую ванну и насладись сеансом талассотерапии прямо у себя дома. Кстати, состав этого средства настолько уникален и сложен, что ни одна лаборатория в мире до сих пор не смогла воссоздать его искусственно. В каждой крупинке содержится практически вся таблица Менделеева. Калий отвечает за увлажненность и эластичность кожи. Кальций стимулирует кровообращение, укрепляет ногти. Магний расслабляет мышцы. Бром успокаивает нервную систему. Йод способствует заживлению ран и микротрещин. Медь улучшает регенерацию тканей. В результате слаженной работы минеральных веществ, макро- и микроэлементов после солевых ванн улучшается кровообращение, кожа становится гладкой и эластичной, что особенно важно осенью, когда из-за холода, ветра и одежды из синтетики она начинает шелушиться и покрывается сеточкой морщинок. Если встретишь в кристаллах соли черные вкрапления, не пугайся и ни в коем случае не выбрасывай их. Это отложения древнего ила, которые усиливают эффект от процедуры.

Пена – для крепкого сна

Всего одного колпачка пены достаточно, чтобы потом долго-долго лежать под пышным и легким, как пух, «одеялом». Занятие, как известно, невероятно приятное и очень полезное, ведь в состав этого средства входит множество питательных и увлажняющих компонентов, которые бережно ухаживают за кожей и восполняют ее потребности. Кроме того, в каждом флаконе находятся душистые вещества: эфирные масла, ароматизаторы или благоухающие вытяжки из растений. Они благотворно влияют на нервную систему, позволяют расслабиться или, наоборот, взбодриться. Если тебя мучает бессонница, перед тем как отправиться в кровать, полежи в пенной ванне, наполненной ароматами бергамота, жасмина, мяты, лаванды, кедра и кипариса, которые обладают успокаивающим эффектом и легким снотворным действием. Тем, кто плохо просыпается по утрам, рекомендуется принимать тонизирующие пенные ванны с запахом апельсина, имбиря, арбуза, дыни, герани, мандарина и сандала. Они зарядят энергией и придадут сил.

Масло – для увлажнения

Масло для ванны – идеальное средство для ухода за сухой, чувствительной и обезвоженной кожей. В каждом флаконе прячется комплекс натуральных растительных масел, богатых витаминами и полиненасыщенными жирными кислотами. Они питают и смягчают кожу, образуют на ее поверхности тончайшую шелковистую пленочку. Именно она защищает эпидермис от воздействия неблагоприятных факторов и восстанавливает гидролипидный баланс. При этом пленка совсем нежирная, она быстро впитывается и не оставляет на теле сального блеска. Кроме того, в состав масел для ванны входят мягкие моющие вещества, которые бережно очищают кожу, не нарушая уровень рН. Такие средства очень экономичны. Достаточно всего пары колпачков, чтобы вода полностью «пропиталась» маслом. Кстати, большинство препаратов можно не только разводить в воде, но и наносить на тело непосредственно перед купанием. Эффект будет таким же.

Травы – для иммунитета

Если каждую осень ты подхватываешь простуду или страдаешь от акне, тебе следует обратить внимание на фитованны. Это уникальная комплексная процедура, которая направлена на повышение защитных сил организма, его очистку и восстановление. Травы обладают низкой токсичностью и широким спектром действия. Они повышают иммунитет и снимают воспаления кожи. Впрочем, чудо-травки придутся по нраву и девушкам с богатырским здоровьем, если у них дома жесткая вода, ведь натуральные компоненты способны ее смягчить.

Полезные растения ты можешь приобрести в аптеке или заготовить сама во время загородной прогулки или на дачном участке. Твоей коже «придется по душе» отвар из листьев березы; надземной части ромашки аптечной, крапивы, валерианы, пустырника; веток, коры и корней облепихи, малины, смородины, шиповника; хвои сосны и кедра. Можешь использовать их по отдельности или в сборе. Хлопот с приготовлением фитованны совсем немного. Залей 100 г сухой или 600 г свежей лекарственной травы или сбора 2-3 л воды, доведи до кипения и оставь на медленном огне на 10-15 минут. Через полчаса процеди отвар. Вылей его в подготовленную воду. Имей в виду, для этой процедуры годится лишь эмалированная ванна. В пластмассовой эффект от травок заметно слабее.

Пять банных «НЕ»

1. Не смывай. Если ты нежилась в ванне с полезными добавками, не споласкивай тело, иначе «смоешь» весь эффект. Исключение стоит сделать лишь для морской соли, которая сушит эпидермис.

2. Не вытирай. После процедуры старайся не вытирать тело полотенцем. Оно может травмировать распаренную кожу. Лучше аккуратно промокни ее, а если есть возможность, позволь высохнуть естественным путем.

3. Не забудь про крем. Не ленись использовать увлажняющий крем или лосьон для тела. Они напитают эпидермис влагой и восстановят защитную гидролипидную мантию.

4. Не надевай синтетику. После водных процедур не рекомендуется надевать синтетические вещи. Лучше выбрать одежду из чистого хлопка.

5. Не работай. Не берись за домашние дела сразу после «отмокания». Необходимо отдохнуть хотя бы 15 минут.

Материал взят из сайта: www.glamurnenko.ru

Менингит – инфекционное заболевание, сопровождающееся воспалением оболочек головного и спинного мозга (мозговых оболочек). Причиной болезни могут стать различные вирусы, в частности паротит (воспаление околоушной железы). Такая форма менингита называется вирусной. Это самая частая, но в то же время и самая легкая форма заболевания, хотя в данном случае обязательно требуется госпитализация.

Различают первичный и вторичный менингит. Первичный менингит вызывается менингококком. Вторичный менингит чаще развивается как осложнение общих инфекционных заболеваний (отиты, фурункулы, грипп, эпидемический паротит), вызывается различными возбудителями.

Передача бактерий и вирусов могут случиться во время родов, в процессе прохождения через родовые пути. Но до конца не изучен наукой.

Вполне возможно, что абсолютно здоровый человек является носителем менингококковой инфекции, только заболевание не развивается. Но при кашле, чихании они передаются другим людям. В зависимости от способностей организма бороться с различными инфекциями, и происходит либо
развитие болезни, либо заразившийся человек так же остается носителем. Из носоглотки бактерии попадают в кровь, затем спинномозговую жидкость. Как это происходит – ответа нет. Так что основную роль в любом случае играет иммунитет.

Клиническая картина

Менингит начинается с резкого ухудшения общего состояния, головной боли, повышения температуры (39-40°С), озноба. Быстро наступает нарушение сознания, сопровождающееся нередко психомоторным возбуждением, галлюцинациями, судорогами, рвотой.

После перенесенной болезни человек становиться таким же, каким он был до нее, – органы, системы не страдают. Но бывают исключения и довольно серьезные.
Может наступить полная слепота, глухота, задержка в развитии и даже кома и смерть. Такие осложнения бывают редко.

Менингококк очень чувствителен к теплу, летом он дремлет и активизируется зимой и в холодные весенние месяцы.

Лечение

Больных госпитализируют. Проводят антибиотикотерапию, дезинтоксикационную терапию. Выписывают из. стационара больных после получения отрицательных результатов двукратного бактериологического исследования.

11 серпня 2010 р. на базі МІРЦ був проведений тренінг для керівників НДО на тему «Адвокація». На початку тренінгу вияснилось, що багато присутніх ніколи не займалися адвокаційними питаннями та не розуміють основних питань, пов’язаних з даною тематикою.

Тому під час тренінгу приділялася особлива увага поясненню основних питань адвокації та відпрацювання отриманих знань у робочих підгрупах. Присутні мали можливість при роботі в групах обговорити тему адвокації, спираючись на досвід колег та визначити шляхи правильних рішень при роботі з владою. Так учасники тренінгу отримали інформацію про роль громади у прийнятті рішень офіційних осіб, обговорити яка буває форма адвокації.

Також учасники визначили в чому полягає різниця між адвокацією та схожими видами діяльності, наприклад, мобілізація спільнот, інформаційно-освітня діяльність, зв’язок з громадкістю. Ознайомилися з рівнями прийняття рішень та офіційними документами нормативно-правової бази.

По закінченню тренінгу всі учасники отримали сертифікати.

Венеричні захворювання – це особлива група інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки. На відміну від звичайних інфекційних захворювань венеричні хвороби не залишають після себе імунітету, і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. При венеричних хворобах видужання не настає само по собі: без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.
Венеричні хвороби називають іноді “хворобами поведінки – саме неправильна поведінка певної частини людей – причина існування венеричних хвороб у наш час.
Кожне венеричне захворювання спричиняється певним видом мікроорганізму: сифіліс – блідою спірохетою, гонорея (трипер) – гонококом; відомі й інші венеричні захворювання.
Збудником сифілісу на слизових оболонках є бліда спірохета, яка посилено розмножується й поширюється на найближчі ділянки тіла. Від 4 до 5 тижнів після зараження триває інкубаційний період, ознаки захворювання при цьому не виявляються. Потім на місці оселення спірохети з’являється виразка або садно округлої форми з блискучою поверхнею та затвердінням в основі. Через кілька днів після появи виразки різко збільшуються найближчі лімфатичні вузли. Це – первісний період сифілісу. Він триває приблизно місяць, та оскільки сифілітична виразка і збільшення лімфатичних вузлів не супроводяться болем, хворий на сифіліс може не помічати ознак хвороби і не звернутися вчасно за медичною допомогою.
Спірохети, інтенсивно розмножуючись, поширюються в організмі. Вони з’являються в усіх його органах і тканинах, у крові й лімфі. У цей вторинний період сифілісу спостерігаються явища інтоксикації (отруєння) організму трутою спірохет. При цьому немає якихось характерних ознак, за якими можна було б безпомилково визначити захворювання на сифіліс; звичайні загальна слабкість, головна біль, нездужання, біль у м’язах, суглобах і кістках, невелике підвищення температури. Часом усе це хворий розцінює як грип. Єдина характерна ознака вторинного періоду сифілісу – рожево-червоні плями по всьому тілу; вони не завжди легко виявляються , а якщо хворий їх і помічає , то, як правило, вважає, що це алергія на якусь їжу. У вторинний період сифілісу хворий дуже заразний для навколишніх. У третинному періоді сифілісу в місцях скупчення спірохет дуже уражаються тканини: спочатку тканина сильно набрякає, а потім мертвіє і розпадається, на її місці утворюється глибокий рубець, характерний тільки для сифілісу. Такі ураження тканини (гуми) можуть з’ явитись на будь-якій ділянці тіла. Поява гуми на ділянці твердого піднебіння спричиняє руйнування кістки в цьому місці й виникнення характерної для сифілісу гугнявості. Гума на ділянці спинки носа руйнує кістки носа, призводить до його “провалювання”. Ушкодження різних частин тіла спотворюють людину і роблять її інвалідом.
При сифілісі дуже уражаються судини, особливо аорта, стінка якої втрачає свою високу міцність, еластичність і під тиском крові поступово розтягується й може розірватись. Розривання аорти спричиняється до майже миттєвої смерті. Сифілітичні ураження судин і тканин спинного мозку спричиняють появу тяжких неврологічних ускладнень, при яких порушується чутливість різних ділянок тіла, виникають постійні або періодичні сильні свердлячі або “стріляючі” болі. В результаті сифілітичного ураження нервової системи порушується координація рухів, хода стає нестійкою, втрачається рівновага, людина похитується; типовими є порушення мови, випадіння пам’яті, розлад лічби, писання, читання, поступовий розвиток слабоумства. Хворі стають надзвичайно дратівливими, запальними або, навпаки, млявими й апатичними.

Де можна отримати консультацію та пройти тестування на ВІЛ?
Тестування на ВІЛ є добровільним, безкоштовним, анонімним і конфіденційним.
У громадських організаціях, які вказані на нашому сайті (партнери) проводять багато заходів для підтримки людей, які живуть із ВІЛ.
Ви можете пройти тестування на ВІЛ в різних місцях, наприклад, в СНІД центрі, кабінеті лікаря, клініках, центрах планування сім’ї, лікарнях, центрах лабораторної діагностики і т.д. У деяких центрах необхідно записуватися на прийом заздалегідь, в інших попередній запис не обов’язковий. Процедури тестування в більшості місць досить прості, але вони можуть відрізнятися деякими важливими нюансами:

• Аналіз крові або пероральний тест.
  У наш час для проходження тесту на ВІЛ не обов’язково потрібно здавати кров з вени. У деяких лабораторіях досить буде крові з пальця, в інших у вас можуть взяти мазок з рота.
• Повільні або швидкі результати. У деяких лабораторіях для отримання результатів вас попросять прийти через кілька днів. В інших ви зможете отримати їх уже через 20 хвилин. У разі швидких тестів, якщо ви ВІЛ-негативний, то зможете дізнатися про це невідкладно.
  Експрес тестування ви можете пройти, здавши кров на RW.

На слизовій оболонці статевих органів збудник гонореї – гонокок – посилено розмножується, спричиняє її запалення, яке супроводиться набряком і сильним виділенням гною. Ушкоджені місця слизової оболонки починають дуже різати і пекти, на них виникають ерозії. Хвороба ускладнюється порушенням відтікання сечі. У крові гонокок швидко гине, тому на відміну від сифілісу, гонорейна інфекція звичайно має місцевий характер. В ослаблених людей із зниженим імунітетом гонокок може поширюватись по всьому організму, уражаючи суглоби, серцевий м’яз, навколосерцеву сумку. Гонокок виділяє отруту, і через це, крім місцевих уражень, у хворого спостерігається слабкість, втрата апетиту, головний біль.
Визначити гонорею можна за інтенсивним виділенням гною із сечовивідного каналу, сильною різзю і печінням при сечовиділенні, болісними позивами на сечовиділення, пов’язаними з поширенням інфекції на сечовий міхур. Ці ознаки хвороби з’являються через 1 – 3 дні після зараження й досягають найбільшої інтенсивності через 2 – 8 днів. Через кілька тижнів вони стихають, і хвороба переходить у хронічну форму, яка протікає майже безболісно. Хвороба може загостритись при вживанні алкоголю, при ослаблені організму, в жінок під час менструації і після пологів.
Хронічна гонорея поступово ускладнюється враженням чоловічих статевих залоз (яєчок) і передміхурової залози; при цьому нерідко розвивається безплідність. У жінок безплідність може спричинитися гонорейним ураженням матки і маткових труб. Хронічна гонорея загострюється під час пологів. Оскільки в післяпологовому періоді слизова оболонка статевих органів особливо сприятлива до інфекцій, хвороботворний процес дуже поширюється на всі статеві органи і ушкоджує їх.

ТОП-12 хвороб, що передаються статевим шляхом
Серед захворювань, що передаються статевим шляхом, найпоширеніші такі: гонорея; педикульоз, або лобкові воші; трихомоноз; цитомегаловірус; генітальний герпес; вірус папіломи людини (ВПЛ); кандидоз; хламідіоз; сифіліс; контагіозний молюск; мікоплазмоз; м’який шанкер, або шанкроїд; уреплазмоз. Звичайно, це далеко не весь список венеричних захворювань…

1. Гонорея
   Збудники інфекції, або гонококи, вражають сечівник і шийку матки у жінок, а прогресування хвороби може призвести до зараження глотки, очей, прямої кишки та безпліддя.
   Симптоми гонореї: дискомфорт при сечовипусканні, відчуття печіння, часті позиви на сечовипускання та гнійні виділення.
2. Педикульоз, або лобкові воші
   Симптоми венеричного захворювання: свербіж в ділянці лобка, але самих вошей виявити доволі складно, вони нагадують дрібні висипання, що бувають при звичайному дерматиті.
3. Трихомоноз
   Симптоми венеричного захворювання: гнійні або водянисті виділення, свербіж і печіння при сечовипусканні, біль в ділянці яєчників.
4. Цитомегаловірус
   Симптоми цитомегаловірусної інфекції: головний біль, підвищена температура, нерідко нежить і біль у горлі, симптоми нагадують перші ознаки ГРЗ.
5. Генітальний герпес
   Симптоми венеричного захворювання: періодичні висипання на шкірі та слизових оболонках — нариви-пухирці, наповнені рідиною, ранки, а також печіння, свербіж і біль у статевих органах, що можуть супроводжуватися підвищеною температурою, головним болем і загальним нездужанням.
6. ВПЛ
   Симптоми: поява наростів і бородавок на статевих органах або прямій кишці, на животі, всередині піхви або на шийці матки. Вірус ВПЛ може існувати в прихованій формі та виявитися лише через кілька років, тому важливо здати спеціальний аналіз на ВПЛ.
7. Кандидоз
   Симптоми венеричного захворювання: незвичайні білі, найчастіше сироподібні виділення, свербіж і печіння в ділянці статевих органів, що підсилюються після статевого акту, прийняття гарячого душу або ванної.
8. Хламідіоз
   Симптоми: незначні виділення та печіння при сечовипускання, свербіж у ділянці статевих органів. Хоча збудники захворювання, хламідії, можуть поводитися абсолютно пасивно й видимо не виявлятися, зате завдають організму непоправної шкоди, що згодом може стати причиною безпліддя.
9. Сифіліс
   Симптоми: можуть бути схожі на симптоми безлічі інших захворювань, починаючи зі стоматиту та закінчуючи раком, тому сифіліс іноді називають « хворобою-перевертнем». І найбільш перевірений спосіб з’ясувати, що ти не заразилася, здати кров із вени на сифіліс.
10. Контагіозний молюск
    Симптоми: поява висипань на шкірі, що нагадують прищики, з яких виділяється білувата кашка, в якій можна роздивитися специфічні округлі елементи.
11. Мікоплазмоз
    Симптоми венеричного захворювання: підвищена температура, різкий біль унизу живота, болісне сечовипускання, іноді симптоми аналогічні з ГРЗ.
12. Уреплазмоз
    Симптоми: поява незначних прозорих виділень із піхви, неприємні відчуття, різі та печіння при сечовипусканні, а також біль унизу живота.

Насправді, симптоми венеричних захворювань — річ доволі неоднозначна. Тому, щоб точно встановити діагноз, слід здати аналіз крові, і тільки після одержання результатів починати лікування. Тому якщо помітила які-небудь відхилення від норми у своїх статевих органах або навіть найбільш незначне погіршення здоров’я — звертайся до лікаря.

Пілюля сміху:

Чоловік збирається в санаторій:
- Люба, що тобі привезти?
- Все одно, любий. Зараз усе лікується!

На базі МІРЦ був проведений майстер-клас «Мобілізація спільнот, розвиток груп самодопомоги», який провела національний тренер Тюленева Наталія. Програма майстер-класу була досить насиченою і спрямовувалася на визначення особливостей проведення груп самодомоги; учасники мали змогу взяти участь у групі, яка була створена для того, щоб побачити, як вона проводиться.

Також учасники намагалися визначити, що саме може зацікавити прийти клієнта на групу самодопомоги та яким має бути фасилітатор.

Учасники дізналися багато нового і визначили, що не кожен може провести групу самодопомоги.

Короткий огляд про волонтерську діяльність
Хто такий волонтер? Чи можеш ти займатися волонтерською діяльністю? Бажаєш стати волонтером?

Коли людина вирішує займатися волонтерською діяльністю, для неї важливо визначитися з напрямом роботи.

Волонтерська робота, в основу якої покладений принцип «рівний-рівному», має велике значення у профілактиці негативних явищ серед молоді.
Згідно з термінологією Міжнародного Дитячого Фонду Організації Об’єднаних націй, молодь – це особи віком від 10 до 24 років. Саме ця категорія населення найбільш психологічно нестабільна, у неї, на відміну від інших вікових груп, існує своє уявлення про ризик і ризиковану поведінку. Часто, з огляду на брак досвіду та необхідних знань про можливі загрози ризикованої поведінки для здоров’я, молоді люди не можуть уникнути негативних наслідків (небажана вагітність, венеричні захворювання, наркоманія тощо) для себе і своїх близьких, що й визначає важливість формування у них навичок безпечної поведінки і поширення обізнаності можливих наслідків ризикованої поведінки.

Волонтер – (від фран. – доброволець) людина, яка хоче і намагається вирішить не лише свої внутрішні проблеми, а й допомогти у вирішенні різноманітних проблем іншим людям; людина, яка дає поради; розповсюджує інформацію, яка може допомогти в подальшому.

Слід запамятати, що у кожного своя дорога, і допомагаючи іншим, не треба повчать, можна лише пропонувати на вибір різні варіанти, або наштовхнуть людину на ту чи іншу думку. А вибір в будь-якому випадку залишається за людиною.

Волонтер – людина, яка несе добро, допомогу.

Волонтерська робота, в основу якої покладений принцип «рівний-рівному», має велике значення у профілактиці негативних явищ серед молоді. Роль волонтерів у напрямі профілактики негативних явищ серед молоді можна охарактеризувати як «просвітницьку». Вона включає формування мотивації щодо ведення здорового способу життя, надання необхідної інформації. Щодо останнього пункту, то інформація повинна бути різноплановою.
Ще один з аспектів нашої просвітницької діяльності – агітація за перевірку крові на ВІЛ-інфекцію, роз’яснення, що це можна і треба робити безкоштовно і анонімно з зазначенням місця перевірки. Також повідомити про організації, де вони можуть отримати інформацію та конкретну допомогу.

Перед тим, як остаточно вирішитися з бажанням займатися волонтерською діяльністю, кожен повинен чітко визначити для себе:

• Чому ви хочете стати волонтером?
• Скільки часу ви зможете і готові витратити на цю роботу?
• Який графік роботи для вас підходить (вечір-ранок, вихідні, один раз на тиждень, місяць і та ін.)?
• Що ви вмієте?

Притча «Морська зірка».
Одного разу йшов чоловік по березі моря. Він помітив, що за ніч на берег викинуло велику кількість морських ракушок і зірок. З радістю, насолоджуючись ранковим сонцем, чоловік пройшов не одну милю по піску.

Далі він побачив, як хтось танцює на пляжі. Здивувавшись, що хтось радіє життю таким способом, він підійшов ближче. Коли він наблизився, то побачив, що фігурка не танцює, а старанно повторює якусь дію. Підійшовши ще ближче, чоловік побачив, що це дитина. Маленька дівчинка старанно збирала на березі морські зірочки і кидала їх у море. Від здивування чоловік зупинився і запитав:
- «Навіщо ти кидаєш їх у море?»
- «Якщо я залишу їх на березі, то сонце висушить їх, вони помруть. Я кидаю їх у море, бо хочу, щоб вони жили».

Чоловік замислився, а потім, згадавши скільки миль він пройшов, і сказав: «Так, дійсно, цих зірок я бачив на березі мільйони. Але що ти можеш змінить?»

Дівчинка замислилась на хвилинку над словами чоловіка, а потім повільно нагнулась, підняла ще одну зірку і кинула в море. Потім повернулась до чоловіка і промовила: «Можливо ви праві, але саме цій зірці я змінила життя».

Робота волонтера по профілактиці – це один із способів, який дозволяє перетворити навчання з питань ВІЛ-інфекції у більше, ніж просто надання інформації. Це спроба змінити відношення до проблеми і стимулювання людей передивитися ризиковану поведінку. Це також може сприяти подоланню деяких соціальних бар’єрів, наприклад Віл-інфікована людина може відверто поговорити з іншою Віл-інфікованою людиною про їх проблему.
Результат волонтерської діяльності – зміна поведінки людей, їх звичок, в першу чергу на те, щоб сформувати у них правильне уявлення про ту чи іншу проблему.
Особливого значення сьогодні набула проблема поширення негативних явищ серед молоді, особливо в контексті поширення ВІЛ/СНІДу. Рішення цієї проблеми – загальнонаціональне завдання. На нашу думку, саме волонтерський рух слід розглядати як шлях боротьби з негативними явищами, «профілактичною роботою», спрямованою на молодь. Важливе значення набувають подальші розробки у цій галузі: покращення структури тренінгів, розширення цільової аудиторії, залучення державних органів до співпраці. Значним кроком стало створення проекту закону «Про волонтерів», що свідчить про визнання ролі волонтерської діяльності у профілактиці негативних явищ у молодіжному середовищі на рівні держави.

Якщо ви бажаєте стати волонтером нашої організації і приймати участь у проведенні акцій та інших заходів – слідкуйте за нашими подіями та звертайтеся за нашими контактами.